Інформація

Отже, Ви визначилися зі страхом, змогли його назвати, описати, уявити, а може й відчути. І можливо Ви вже навіть знаєте звідки він взявся чи трансформувався. Для подальшої роботи з ним Вам необхідно його дослідити. І тут краще йти від загального до конкретного. Наприклад: Ви зрозуміли, що через глибинний страх бути покинутими, Ви боїтеся за здоров’я близької людини. Варто зазначити, що працювати з глибинними страхами мають відповідні фахівці. Однак, для полегшення свого стану прям зараз варто зібрати інформацію щодо загроз, котрі можуть призвести до реалізацій Вашого страху. Повертаючись до нашого прикладу, доцільним буде зрозуміти яких саме проблем зі здоров’ям Ви боїтеся. Чи можете Ви виокремити хвороби, а іноді й ступені захворювань, які викликають такі проблеми? Чи достатньо Ви знаєте про сьогоднішній стан здоров’я даної людини? На даному етапі ДУЖЕ важливою, а іноді й критичною, є достовірність інформації. Багатьом знайомий термін «верифікація» - це доказ того, що вірогідний факт або твердження є істинними. Кожен раз, коли Ви підтверджуєте реєстрацію на сайті, отримуєте пароль при онлайн платежах чи підтверджуєте паролем отриману посилку - це і є верифікація. Так само інформація, котра потрапляє до Вас має проходити перевірку на достовірність. В буденному житті цього можна досягти певними простими кроками, але вони залежать від того як саме Ви отримали цю інформацію за запитом чи це інформаційний шум. Розберімо кожний випадок окремо.

1

Інформаційний шум

Не завжди ми можемо контролювати що і коли ми отримуємо. Приблизно від 80 до 90% такої інформації ми отримуємо пасивно, просто пересуваючись по місту або сидячи в кафе, до них можна віднести вуличні білборди, фонове радіо, чиюсь розмову в громадському транспорті, пости в соціальних мережах. На інформаційний шум ми начебто не звертаємо уваги, однак наш мозок однаково його обробляє і знаходить йому місце. Однак більшість такої інформації покликана привернути до себе увагу через емоції, як, наприклад реклама чи новини. І тут дуже важливо розуміти, що саме негативна інформація впливає сильніше, бо вона вимагає ретельнішої обробки та реакції на неї. Це механізм виживання, бо якби первісна людина ігнорувала інформацію про шаблезубого тигра - ми б з Вами не пили каву розмірковуючи про життя. Проте якщо ми зараз проігноруємо повідомлення про те, що на вулиці сонечко і вже розпускаються бруньки - це не матиме такий ефект. Інформація з негативним забарвленням на довго засідає в нашому мозку, навіть якщо в час отримання ми сприймали її як шум. Саме завдяки цьому мамина фраза, що треба вдягти шапку з часом лунає від нас вже до наших дітей. 


Цікавим є також той факт, що якщо інформація вкладається в нашу схему світосприйняття, то вона розпізнається і засвоюється дуже швидко. Річ у тому, що як і будь-який інший процес мислення потребує витрати енергії, іноді в рази більшої аніж фізична робота, а наш організм схильний до самозбереження, тому не хоче зайвий раз витрачати енергію. Таким чином, якщо в нас є два варіанти один з яких вкладається в наш світогляд, то ми виберемо саме його. Так колись натрапила на статтю де автор описував свої враження від виставки здобутків науки та техніки СРСР та США у 80-ті роки. "Дві середньостатистичні кухні виглядали абсолютно однаково. На обох були представлені мікрохвильовки та посудомийки. Однак наша людина до виставки такого і не бачила, тому думала, що американці так само не мають такої техніки. В цей час представники від США мали це все у своїх домівках і відповідно думали, що саме так виглядає опосередкована кухня громадянина СРСР".

Отже, виходить, що завдяки особливостям наших розумових процесів інформаційний шум а) підтверджує те, що ми й так знали (життя прекрасне або страшне) і б) частіше змушує нас звернути на себе увагу через негативні емоції (жахливі історії в новинах з детальними зображеннями; реклама, що можеш не встигнути або втратити можливість). Ми можемо впливати на це, створюючи звички, котрі будуть змінювати наше світосприйняття і навчать нас менше звертати уваги на негатив натомість більше на позитив. Адже на відміну від первісних людей ми отримуємо забагато негативної інформації, котра не інформує нас про загрозу нашому життю, однак не звертаємо увагу на позитивні моменти, котрі покликані покращити наш емоційний стан і відповідно якість життя. 

2

Інформація за запитом

Така інформація нам потрібна для прийняття рішень, саме на ній ми зосереджуємось і її досліджуємо. Вона може потрапляти до нас з інформаційного шуму. Наприклад: вулична реклама житла нагадала Вам, що треба сходити в парк з дітьми й ось Ви вже перевіряєте "календар подій в місті". Проте, якщо після двогодинного збирання трьох дітей і двох собак, з двома паузами на "мама, хочу пісяти!", поїздки в авто, ще з зупинкою в туалет, Ви приїдете до парку де немає "Свята Пікніку" - думаю Ви засмутитеся і наступного разу скористаєтеся іншим сайтом з "календарем подій міста". А якщо Ви про це вже розповіли всім друзям і вони з сім’ями теж їдуть туди. І вони про подію дізналися не з сайту, а від Вас… А якщо Ви публічна людина і розповіли про це не просто друзям, а розказали громадськості… Звичайно в житті трапляється все і все це можна виправити, однак чим більш значущі для Вас можуть бути наслідки, тим ретельніше варто перевіряти інформацію. В цьому випадку особливо важливим є використання довірених джерел для пошуку. До таких джерел можуть відноситися:

1. Першоджерела ("Папа, мама сказала мені можна поїсти тортик". І мама підтверджує це папі.).

2. Офіційні джерела як державні установи чи міжнародні організації (повні тексти всіх законів та законопроектів знаходяться на сайті rada.gov.ua, а не на інформаційних ресурсах чи в соціальних мережах).
3. Фахівці та експерти з конкретних питань, що мають освіту, досвід, визнання в цій конкретній сфері (який би досвід не мала мати 13 дітей, він не замінить 7 років освіти та щоденну практику педіатра, а дієтолог не порадив би продукти, що містять отруту як це зробили зірки-інфлюенсери).
4. Дані, що вже пройшли різноманітні верифікації, як лабораторні дослідження, показання техніки й обладнання, що проходять регулярні повірки та коригування (для того, щоб впевнитися, що ви можете довіряти показникам лічильника води Вам достатньо зробити його повірку).

3

Завдання

Давайте прям сьогодні почнемо виховувати у себе корисні звички:


1. Поспостерігайте за своєю реакцією на інформацію, котру Ви отримуєте. 


2. Спробуйте порахувати скільки разів інформація викликала у Вас негативні емоції, а скільки позитивні. 


3. Проаналізуйте чи відрізнялася сила та тривалість ефекту (переживання, співчуття, радість)


4. Спробуйте побачити в кожній новині, що викликала у Вас негативні емоції якийсь плюс для себе, оточення, суспільства в цілому.


5. Досліджуючи якесь питання спробуйте зрозуміти іншу точку зору, адже люди котрі її відстоюють, теж думають, мають свій досвід і роблять свої висновки.


6. Проаналізуйте якою кількістю довірених джерел і в яких сферах Ви користуєтеся, а де Вам достатньо соціальних мереж і новин. 

Якщо не вдається протягом дня виконати всі 6 пунктів спробуйте почати з 3, але поступово підвищуйте свій рівень.